Вторая книга ПаралипоменонГлава 35 |
1 |
2 Иосия также восстановил обязанности священников и твердо определил их служение в Храме ГОСПОДНЕМ. |
3 Он сказал левитам, которые посвящены ГОСПОДУ и учат весь Израиль: «Поставьте ковчег в святом Храме, построенном царем Израиля Соломоном, сыном Давида; не нужно вам больше носить его на плечах. Служите ГОСПОДУ, Богу вашему, и народу Его, Израилю! |
4 Разделитесь по родам вашим и чередам, как учредили это Давид, царь израильский, и сын его Соломон. |
5 В Святилище встаньте по родам, рядом с вверенными в ваше попечение собратьями, вашими соплеменниками, согласно родовым делениям левитским. |
6 Заколите пасхального ягненка, освятите самих себя и приготовьте ягненка для собратьев ваших, сделайте всё, как велит слово ГОСПОДНЕ, данное через Моисея». |
7 |
8 Вельможи его по собственному желанию также одарили народ, священников и левитов. Хилкия, Захария и Ехиэль, главные смотрители в Храме Божием, раздали священникам для пасхальной жертвы две тысячи шестьсот ягнят и козлят и триста быков. |
9 Начальники левитов Кананья и братья его Шемая и Нетанэль, а также Хашавья, Еиэль и Йозавад раздали левитам для пасхальной жертвы пять тысяч ягнят и козлят и пятьсот быков. |
10 |
11 Заколоты были пасхальные жертвенные животные. Священники кропили кровью, левиты снимали шкуры. |
12 Всех предназначенных для жертвоприношения животных распределили, чтобы раздать народу по родам сынов Израилевых для совершения жертвоприношения ГОСПОДУ, как записано в книге Моисея. Так же поступили с быками. |
13 По обычаю на огне испекли пасхального ягненка, остальные священные жертвы приготовили в котлах, горшках и сковородах и тут же раздали народу. |
14 После этого левиты стали готовить мясо жертвенных животных для себя и священников — ведь священники, сына Аароновы, до ночи совершали всесожжения и сжигали жир жертвенных животных, поэтому левиты готовили и для себя, и для священников, сынов Аароновых. |
15 |
16 |
17 В течение семи дней все собравшиеся сыны Израилевы праздновали Пасху и праздник Опресноков. |
18 Со времен пророка Самуила не было такой Пасхи в Израиле. Ни один царь израильский не совершал такой Пасхи, какую совершили тогда царь Иосия, священники, левиты, все собравшиеся туда иудеи и израильтяне и жители Иерусалима. |
19 Пасха эта была совершена в восемнадцатый год правления Иосии. |
20 |
21 Нехо направил к нему послов, чтобы те сказали царю: «Царь иудейский! Разве мы в ссоре? Ныне иду я не против тебя, а против тех, кто со мной воюет. Велит мне спешить Бог, Который мне помогает. Не дерзай противиться Богу, иначе Он тебя погубит!» |
22 Но не отступил Иосия от царя египетского, а, напротив, облачился в доспехи простого воина, чтобы сразиться с ним. Пренебрег он словами Нехо, произнесенными по воле Бога, и начал бой на равнине Мегиддо. |
23 Царь Иосия был ранен лучниками и сказал своим слугам: «Выведите меня отсюда, я тяжко ранен». |
24 Слуги сняли его с колесницы, положили в другую колесницу, что была у царя, и отвезли в Иерусалим. Там он и умер. Похоронили его в гробнице отцов его. Вся Иудея и Иерусалим оплакивали Иосию. |
25 Иеремия сложил плач по Иосии, и доныне певцы и певицы поют плачи в память Иосии. Стало это обычаем в Израиле, и записаны эти песни в Книге плачей. |
26 Прочие события царствования Иосии, его добрые дела, которые совершил он, следуя Закону ГОСПОДНЕМУ, |
27 и все его деяния, от первых и до последних, записаны в Книге царей Израиля и Иудеи. |
2-а хронiкиРозділ 35 |
1 |
2 І поставив він священиків на їхні стано́вища, і підбадьо́рував їх на службу Господнього дому. |
3 І сказав він Левитам, наста́вникам усього Ізра́їля, посвя́ченим для Господа: „Дайте святого ковчега до храму, що його збудува́в Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раме́нах, — служіть тепер Господе́ві, вашому Богові, та Його наро́дові, Ізраїлеві. |
4 І приготу́йтеся за родом ваших батьків, за вашими че́ргами, за писа́нням Давида, Ізраїлевого царя, та за писа́нням його сина Соломона. |
5 І станьте в святині за ві́дділами ба́тьківських ро́дів ваших браті́в, синів народу, — а по́діл за ба́тьківськими домами в Левитів. |
6 І заріжте пасха́льне ягня́, й освятіться, і приготу́йте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея“. |
7 І дав Йосі́я для лю́дських синів худоби дрібно́ї, ове́чок та молодих кіз, це все на пасха́льне ягня́ для кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої — три тисячі. Це з набу́тку царе́вого. |
8 А його зве́рхники дали́ на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші́ в Божому домі, дали́ священикам на пасха́льні же́ртви дві тисячі й шість сотень худо́би дрібно́ї, а худоби великої — три тисячі. |
9 А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали́ для Левитів на пасхальні же́ртви п'ять тисяч худо́би дрібно́ї, а худоби великої — п'ять сотень. |
10 І була́ міцно встано́влена служба, — і стали священики на своїм стано́вищі, а Левити — при своїх че́ргах, за нака́зом царя. |
11 І різали пасхальне ягня, а священики кропи́ли кров'ю, беручи́ з їхньої руки, а Левити здирали шкуру. |
12 І відділи́ли, що було на цілопа́лення, щоб дати їх за ві́дділами, по ба́тьківських дома́х сина́м народу на прино́шення Господе́ві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою. |
13 І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшка́х, і в котла́х, і в горня́тах, і швидко не́сли всім синам народу. |
14 А потім навари́ли собі та священикам, бо священики, Ааро́нові сини, були зайняті прино́шенням цілопа́лення та ло́ю аж до ночі, то Левити нагото́вили ї́жі собі та священикам, Ааро́новим синам. |
15 А співаки́, Асафові сини, були на своїх місцях за нака́зом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царе́вого прозорли́вця, а придве́рні були при кожній брамі, — їм не треба було відхо́дити від своїх робі́т, бо їхні брати́ Левити нагото́вили їм. |
16 I була міцно встано́влена вся Господня служба того дня, щоб спра́вити Па́сху й прине́сти цілопа́лення на Господньому же́ртвінику, за нака́зом царя Йосії. |
17 І Ізра́їлеві сини, що знахо́дилися там, справля́ли того ча́су Па́сху та свято Опрі́сноків сім день. |
18 І не справля́лася Па́сха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Па́сха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знахо́дився там, та ме́шканці Єрусалиму. |
19 Вісімнадцятого року царюва́ння Йосі́ї справля́лася ця Па́сха. |
20 |
21 І послав той до нього послів, говорячи: „Що́ мені до тебе, ца́рю Юдин? Не проти тебе прихо́джу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спіши́ти. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!“ |
22 Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого нака́зу, і прийшов воювати в долині Меґіддо. |
23 І ви́стрілили стрільці́ на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: „Відведіть мене, бо я си́льно ра́нений“... |
24 І перевели́ його його раби з військової колесниці на його другий по́віз, і відве́зли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гроба́х своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жало́бі по Йосії. |
25 І Єремія співав жало́бну пісню по Йосії. А всі співаки́ та співа́чки оповіда́ли в жало́бних своїх пісня́х про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в „Жало́бних Пісня́х“. |
26 А решта діл Йосії та його чесно́ти, за написаним у Господнім Зако́ні, |
27 і дії його перші та останні, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. |
Вторая книга ПаралипоменонГлава 35 |
2-а хронiкиРозділ 35 |
1 |
1 |
2 Иосия также восстановил обязанности священников и твердо определил их служение в Храме ГОСПОДНЕМ. |
2 І поставив він священиків на їхні стано́вища, і підбадьо́рував їх на службу Господнього дому. |
3 Он сказал левитам, которые посвящены ГОСПОДУ и учат весь Израиль: «Поставьте ковчег в святом Храме, построенном царем Израиля Соломоном, сыном Давида; не нужно вам больше носить его на плечах. Служите ГОСПОДУ, Богу вашему, и народу Его, Израилю! |
3 І сказав він Левитам, наста́вникам усього Ізра́їля, посвя́ченим для Господа: „Дайте святого ковчега до храму, що його збудува́в Соломон, син Давидів, цар Ізраїлів. Нема пощо вам носити його на раме́нах, — служіть тепер Господе́ві, вашому Богові, та Його наро́дові, Ізраїлеві. |
4 Разделитесь по родам вашим и чередам, как учредили это Давид, царь израильский, и сын его Соломон. |
4 І приготу́йтеся за родом ваших батьків, за вашими че́ргами, за писа́нням Давида, Ізраїлевого царя, та за писа́нням його сина Соломона. |
5 В Святилище встаньте по родам, рядом с вверенными в ваше попечение собратьями, вашими соплеменниками, согласно родовым делениям левитским. |
5 І станьте в святині за ві́дділами ба́тьківських ро́дів ваших браті́в, синів народу, — а по́діл за ба́тьківськими домами в Левитів. |
6 Заколите пасхального ягненка, освятите самих себя и приготовьте ягненка для собратьев ваших, сделайте всё, как велит слово ГОСПОДНЕ, данное через Моисея». |
6 І заріжте пасха́льне ягня́, й освятіться, і приготу́йте для ваших братів, щоб робити за Господнім словом, даним через Мойсея“. |
7 |
7 І дав Йосі́я для лю́дських синів худоби дрібно́ї, ове́чок та молодих кіз, це все на пасха́льне ягня́ для кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі, числом тридцять тисяч, а худоби великої — три тисячі. Це з набу́тку царе́вого. |
8 Вельможи его по собственному желанию также одарили народ, священников и левитов. Хилкия, Захария и Ехиэль, главные смотрители в Храме Божием, раздали священникам для пасхальной жертвы две тысячи шестьсот ягнят и козлят и триста быков. |
8 А його зве́рхники дали́ на жертву для народу, для священиків та для Левитів: Хілкійя, і Захарій, і Єхіїл, старші́ в Божому домі, дали́ священикам на пасха́льні же́ртви дві тисячі й шість сотень худо́би дрібно́ї, а худоби великої — три тисячі. |
9 Начальники левитов Кананья и братья его Шемая и Нетанэль, а также Хашавья, Еиэль и Йозавад раздали левитам для пасхальной жертвы пять тысяч ягнят и козлят и пятьсот быков. |
9 А Конанія, і Шемая, і брат його Натанаїл, і Хашавія, і Єіїл, і Йозавад, зверхники Левитів, дали́ для Левитів на пасхальні же́ртви п'ять тисяч худо́би дрібно́ї, а худоби великої — п'ять сотень. |
10 |
10 І була́ міцно встано́влена служба, — і стали священики на своїм стано́вищі, а Левити — при своїх че́ргах, за нака́зом царя. |
11 Заколоты были пасхальные жертвенные животные. Священники кропили кровью, левиты снимали шкуры. |
11 І різали пасхальне ягня, а священики кропи́ли кров'ю, беручи́ з їхньої руки, а Левити здирали шкуру. |
12 Всех предназначенных для жертвоприношения животных распределили, чтобы раздать народу по родам сынов Израилевых для совершения жертвоприношения ГОСПОДУ, как записано в книге Моисея. Так же поступили с быками. |
12 І відділи́ли, що було на цілопа́лення, щоб дати їх за ві́дділами, по ба́тьківських дома́х сина́м народу на прино́шення Господе́ві, як написано в Мойсеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою. |
13 По обычаю на огне испекли пасхального ягненка, остальные священные жертвы приготовили в котлах, горшках и сковородах и тут же раздали народу. |
13 І пекли пасхальне ягня на огні, за постановою, а святі жертви варили в горшка́х, і в котла́х, і в горня́тах, і швидко не́сли всім синам народу. |
14 После этого левиты стали готовить мясо жертвенных животных для себя и священников — ведь священники, сына Аароновы, до ночи совершали всесожжения и сжигали жир жертвенных животных, поэтому левиты готовили и для себя, и для священников, сынов Аароновых. |
14 А потім навари́ли собі та священикам, бо священики, Ааро́нові сини, були зайняті прино́шенням цілопа́лення та ло́ю аж до ночі, то Левити нагото́вили ї́жі собі та священикам, Ааро́новим синам. |
15 |
15 А співаки́, Асафові сини, були на своїх місцях за нака́зом Давида, і Асафа, і Гемана, і Єдутуна, царе́вого прозорли́вця, а придве́рні були при кожній брамі, — їм не треба було відхо́дити від своїх робі́т, бо їхні брати́ Левити нагото́вили їм. |
16 |
16 I була міцно встано́влена вся Господня служба того дня, щоб спра́вити Па́сху й прине́сти цілопа́лення на Господньому же́ртвінику, за нака́зом царя Йосії. |
17 В течение семи дней все собравшиеся сыны Израилевы праздновали Пасху и праздник Опресноков. |
17 І Ізра́їлеві сини, що знахо́дилися там, справля́ли того ча́су Па́сху та свято Опрі́сноків сім день. |
18 Со времен пророка Самуила не было такой Пасхи в Израиле. Ни один царь израильский не совершал такой Пасхи, какую совершили тогда царь Иосия, священники, левиты, все собравшиеся туда иудеи и израильтяне и жители Иерусалима. |
18 І не справля́лася Па́сха, як ця, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а всі Ізраїлеві царі не справляли такої, як ця Па́сха, що справив Йосія, і священики, і Левити, і ввесь Юда та Ізраїль, що знахо́дився там, та ме́шканці Єрусалиму. |
19 Пасха эта была совершена в восемнадцатый год правления Иосии. |
19 Вісімнадцятого року царюва́ння Йосі́ї справля́лася ця Па́сха. |
20 |
20 |
21 Нехо направил к нему послов, чтобы те сказали царю: «Царь иудейский! Разве мы в ссоре? Ныне иду я не против тебя, а против тех, кто со мной воюет. Велит мне спешить Бог, Который мне помогает. Не дерзай противиться Богу, иначе Он тебя погубит!» |
21 І послав той до нього послів, говорячи: „Що́ мені до тебе, ца́рю Юдин? Не проти тебе прихо́джу я сьогодні, але проти дому, що воює зо мною. А Бог наказав мені спіши́ти. Не протився Богові, що зо мною, і нехай Він не знищить тебе!“ |
22 Но не отступил Иосия от царя египетского, а, напротив, облачился в доспехи простого воина, чтобы сразиться с ним. Пренебрег он словами Нехо, произнесенными по воле Бога, и начал бой на равнине Мегиддо. |
22 Та Йосія не відвернувся від нього, але перебрався, щоб воювати з ним, і не послухався слів Нехо, що були з Божого нака́зу, і прийшов воювати в долині Меґіддо. |
23 Царь Иосия был ранен лучниками и сказал своим слугам: «Выведите меня отсюда, я тяжко ранен». |
23 І ви́стрілили стрільці́ на царя Йосію. І сказав цар до своїх рабів: „Відведіть мене, бо я си́льно ра́нений“... |
24 Слуги сняли его с колесницы, положили в другую колесницу, что была у царя, и отвезли в Иерусалим. Там он и умер. Похоронили его в гробнице отцов его. Вся Иудея и Иерусалим оплакивали Иосию. |
24 І перевели́ його його раби з військової колесниці на його другий по́віз, і відве́зли його до Єрусалиму. І помер він, і був похований у гроба́х своїх батьків, а вся Юдея та Єрусалим були в жало́бі по Йосії. |
25 Иеремия сложил плач по Иосии, и доныне певцы и певицы поют плачи в память Иосии. Стало это обычаем в Израиле, и записаны эти песни в Книге плачей. |
25 І Єремія співав жало́бну пісню по Йосії. А всі співаки́ та співа́чки оповіда́ли в жало́бних своїх пісня́х про Йосію, і так є аж до сьогодні, і дали їх за уставу для Ізраїля, і ось вони написані в „Жало́бних Пісня́х“. |
26 Прочие события царствования Иосии, его добрые дела, которые совершил он, следуя Закону ГОСПОДНЕМУ, |
26 А решта діл Йосії та його чесно́ти, за написаним у Господнім Зако́ні, |
27 и все его деяния, от первых и до последних, записаны в Книге царей Израиля и Иудеи. |
27 і дії його перші та останні, — ото вони описані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. |